Консультація 1


Незаконно засуджені українці мають право на доплату до пенсії. «УМ» пояснює, як її домогтися

 

«Судові війни» політв’язнів     Україна молода,    Число  129 за 10.09.2013



Нещодавній заклик «УМ» до реабілітованих українських громадян звертатися до суду по захист своїх прав на законну надбавку до пенсії набув чималого розголосу. (Нагадаємо, йшлося про недоплату незаконно засудженим особам підвищень до пенсій у розмірі 400 грн. на місяць та 180 грн. «спецпоселенцям»). До редакції надійшло чимало листів, у яких наші читачі просять роз’яснити порядок отримання виконавчих листів, подання апеляційних та касаційних скарг тощо. Отже, спробуємо надати нашим читачам необхідні роз’яснення з порушених питань.

Закон — як дишло...

У публікації «Готуйтесь до бою в судах» за 28 серпня 2012 року ми розмістили спрощений зразок позовної заяви для реабілітованих громадян. Судячи з листів наших читачів, вони скористалися цим зразком, і багато з них ви­грали суди в органів Пенсійного фонду. Але є й такі колишні політв’язні, яким суди першої інстанції відмовили у задоволенні позову. Приміром, пані Марія Андрухів зі Львова надіслала нам два рішення одного і того ж судді Шевченківського районного суду м. Львова, в яких цей суддя ухвалив протилежні рішення, хоча ці дві справи були однакові, лише прізвища позивачів різні. Пані Марія попросила нас допомогти їй написати апеляцію на судове рішення, і ми надіслали їй зразок апеляційної скарги, яким вона скористалася, про що згодом повідомила нас. Подібна ситуація склалася і в пані Стефанії Шабатури — відомого політв’язня совєтських концтаборів, члена Української Гельсінської групи, нагородженої орденом «За мужність» I ступеня, орденами княгині Ольги III та II ступенiв. Галицький районний суд Львова задовольнив майже всі позови політв’язнів, а їй відмовив у задоволенні позову, причому підстави для відмови настільки абсурдні, що робиться моторошно від того, до чого опустилися деякі судді. Та найприкріше те, що судді переписують одне в одного мотивувальну частину постанов суду і «штампують» за цим абсурдним шаблоном свої судові рішення.

Цю помилкову «шаблонну» мотивувальну частину судових рішень було спростовано в апеляційній скарзі пані Шабатури, котру ми їй надіслали відразу після її звернення. Надаємо нашим читачам спрощену копію цієї апеляційної скарги, яку можна використати під час написання своїх апеляційних скарг.

Донецькі судді — «за» політв’язнів

У Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі — Реєстр), яким можна вільно користуватися за допомогою iнтернету, вже містяться деякі судові рішення за позовами реабілітованих осіб до органів ПФУ. І якщо місцеві суди Донецької області задовольняють усі позови колишніх політв’язнів, то, приміром, Тернопільський міськрайонний суд відмовив у задоволенні позовів десяткам реабілітованих громадян. Причому всі рішення семи тернопільських суддів написано «під копірку», змінено лише прізвища позивачів. Таку ж «шаблонну» позицію зайняли п’ять суддів Пустомитівського районного суду Львівської області, які відмовили репресованим особам у задоволенні їхніх позовів і в усіх мотивувальних частинах судових рішень написали ті ж самі нісенітниці, що й у судовому рішенні пані Стефи Шабатури.

Якщо позивачі оскаржили ці помилкові судові рішення, то існує велика ймовірність того, що їхні апеляційні скарги будуть задоволені, оскільки Львівський апеляційний адміністративний суд (юрисдикція якого поширюється на п’ять західних областей України — Волинську, Закарпатську, Івано–Франківську, Львівську, Тернопільську) ухвалив уже декілька позитивних рішень на користь колишніх політв’язнів. Але й тут Донецький апеляційний адмінсуд випереджає своїх львівських колег за кількістю та оперативністю в ухваленні судових рішень, масово відмовляючи органам Пенсійного фонду в задоволенні їхніх апеляційних скарг.

Нещодавно надзвичайно важливе рішення ухвалив Вищий адміністративний суд України, який своєю ухвалою від 20 червня 2013 року № К/800/10988/13 відхилив касаційну скаргу органів ПФУ і залишив без змін постанови судів першої та апеляційної інстанцій.

Важливість цього рішення полягає в тому, що ВАСУ погодився з висновком суду апеляційної інстанції про те, що позивачу необхідно виплатити підвищення до пенсії не лише в межах шестимісячного строку позовної давності, а й надалі щомісяця виплачувати це підвищення, допоки не відбудуться зміни у законодавстві.

Тим реабілітованим громадянам, справи яких зараз розглядаються в судах, або тим особам, які лише мають намір подати позовну заяву до суду, бажано долучити до матеріалів своїх судових справ копію цього рішення ВАСУ, яке можна знайти в Реєстрі за вищезазначеними реквізитами.

Колишні політв’язні, яким суд задовольнив позовні вимоги лише в межах шестимісячного строку позовної давності, можуть також знову звернутися до суду з позовною заявою про щомісячну виплату до пенсії підвищення як реабілітованій особі, обов’язково долучивши до позовної заяви вищезгадане рішення ВАСУ.

Борітеся — поборете

Зрозуміло, що будь–яке звернення до суду потребує певних правових знань. У своїх публікаціях ми намагалися хоча б мінімально «озброїти» цими знаннями наших читачів. На жаль, не справдилися сподівання на місцеві ради західних областей України, котрі мали би допомогти колишнім політв’язням в оформленні позовних заяв до суду, сплаті судового збору тощо. У письмових відповідях керівників деяких місцевих рад зазначено, що ці питання не належать до повноважень місцевих органів влади, і тому репресованим особам не слід чекати на допомогу у вирішенні цих питань. На понад 100 звернень до відомих народних депутатів України відгукнувся з них тільки один — Мустафа Джемілєв, який пообіцяв знайти кошти для сплати судового збору за тих реабілітованих громадян, які не мають змоги оплатити цей збір.

Тож колишні політ­в’язні залишилися, по суті, сам на сам із вирішенням своїх проблем. Багато з них не можуть через стан здоров’я, скрутне матеріальне становище або з якихось інших причин оформити позовну заяву до суду.

Відтак кожен реабілітований український громадянин, який звернеться з позовом до суду, повинен пам’ятати, що він захищає не лише свої права та інтереси, а й усіх інших жертв політичних репресій. Бо як тільки подання таких позовів набуде масового характеру і з держбюджету доведеться виплачувати певні кошти на виконання відповідних судових рішень, тоді нинішня влада змушена буде вирішити цю проблему на законодавчому рівні та встановити до пенсій усіх реабілітованих осіб належний розмір підвищення, замість того принизливого розміру, що зараз виплачується.

ДОВІДКА «УМ»

Яким є порядок подання апеляційної скарги?

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів iз дня її проголошення, а в разі відсутності особи під час ухвалення судового рішення — протягом десяти днів iз дня отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

До апеляційної скарги додаються її копії, а також копії доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, документ про сплату судового збору.

Судовий збір при поданні таких апеляційних скарг становить 17,2 грн. Від сплати судового збору звільнені всі інваліди першої та другої груп, сім’ї воїнів, які загинули чи зникли безвісти під час Другої світової війни, «чорнобильці» першої та другої категорій.

Якщо особа звільнена від сплати судового збору, то про це треба зазначити в апеляційній скарзі, долучивши копію відповідного документа (довідку МСЕК, посвідчення тощо). Реквізити для перерахування коштів щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги можна знайти в iнтернеті або на інформаційних стендах, що розміщені в приміщеннях судів.

 Яким є порядок відкриття виконавчого провадження?

Відповідно до чинного законодавства судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання і є обов’язковим для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб. Проте органи Пенсійного фонду навіть не звертають уваги на судові рішення, які набрали законної сили, поки не буде відкрито виконавче провадження.

Тож відразу після набрання судовим рішенням законної сили позивач може звертатися до суду першої інстанції із заявою про видачу виконавчого листа. Зважаючи на те, що органи Пенсійного фонду оскаржують в апеляційному порядку кожне рішення суду, що ухвалене не на їхню користь, — судові рішення набирають законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Оригінал виконавчого листа необхідно подати разом із заявою про відкриття виконавчого провадження до відділу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника. Виконавчі документи можуть бути пред’явлені стягувачем до виконання протягом одного року після набрання судовим рішенням законної сили. Стягувач, який пропустив цей строк, має право звернутися до суду із заявою про поновлення строку.

Відомо, що у виконавчій службі не поспішають iз виконанням судових рішень, боржниками в яких є органи ПФУ. Але якщо протягом тривалого часу судове рішення не буде виконано — це стане підставою для звернення до Європейського суду з прав людини в Страсбурзі.

Олекса ЧОРНОТА, правозахисник



       Адреси організацій Ви зможете
       знайти у розділі "Обласні Організації".
 
       За додатковою інформацією пишіть на:
       info@repressed.org.ua 

       

Наш архів

Громадська організація під назвою Всеукраїнське товариство репресованих (ВТР) заснована на зборах (біля 100 осіб), які відбулися 3.06.1989 просто неба на Львівській площі в Києві (Спілка художників під тиском КГБ у день зборів відмовила в наданні приміщення Будинку художників).

Додаткова інформація

Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України