Вітаємо номінанта

Вітаємо нашого колегу, члена Товариства, головного редактора «Зони» і сайту Товариства

Олексу Різниківа

з отриманням премії ім. Тодося Осьмачки!


Уже 21 рік у Куцівці, що на Смілянщині, відзначають День народження геніального земляка,
поета,  прозаїка  і  справжнього  українця  Тодося  Осьмачки.   І  уже  вчетверте   вручають
Всеукраїнську премію його імені. Уже є троє номінантів – Мирослав Дочинець, Василь Турбай
і Василь Горбатюк.

16 травня 2016 року цю премію вручили четвертому домінантові - поетові Олексі Різниківу.

Незважаючи на сильний дощ, до села Куцівки приїхали гості зі Сміли, Черкас і Києва. Захід
проводили у місцевому Будинку культури. Розпочався він врученням квитків новим членам
Національної  Спілки  письменників - Катерині Вербівській,   бібліотекарці   з   Черкас,   і
електрику з міста Городища Олексію Тичкові.

Та головною подією свята в Куцівці стало вручення Всеукраїнської літературної премії імені
Тодося Осьмачки Олексі Різниківу.

У  своєму  вступному  слові  Валентина  Коваленко  –  голова  комісії з присудження премії –
наголосила,  що  мріє,  „аби Куцівка  перетворилася  у  другий  Холодний Яр,   щоби   в  село
побільше  їхало  свідомих  українців,  і  щоби  Тодось Осьмачка  таки  гуртував  нас тут.   Але
до  нього ще треба доростати”…   А  ще  пані  Валентина  сказала:  „Хочеться, щоби свідомі
українці  не  розсварювалися,   а  сходилися  докупи.   Щоб вони не були втікачами з рідної
землі,  а б ули  потрібні тут”.    Лауреатом  премії  цього  року  став видатний   письменник,
справжній  українець,   котрий   „на архетипному  рівні  живопише Україну” - Олекса Різників
за його чудову повість „Маюнелла”,  в  якій  описано  як Росія  хотіла вийти  із   СРСР.
Повість  написана  була 1969 року,   але  знищена  кагебістами  1971  року,   після   арешту
Різниківа.   А тепер  Олекса  відновив  її  та  й  нарешті видав.   Пан   Олексій  народився   у
Єнакієвому,  зараз  живе   в Одесі.   Практично  щороку  приїздить  на  прощу до Осьмачки.
І,  нарешті,  цілком  заслужено  отримав  премію  його імені.    Це   у  нього загалом сьома
літературна премія. Та, як заявив схвильований лауреат, цю він ставить першою.

Потім був незабутній виступ Олекси Різниківа, який, безумовно, залишиться у пам’яті
людей, що його чули, на все життя. Олекса розповів про свої дві судимості-репресії –
перша 1959 р. за антипартійну агітацію (у листівках було написано «Долой фашистскую
диктатуру партии!»), а друга – за те, що українець («Я винен тим уже, що українець, і ця
вина з народження моя!»). Читав багато віршів, писаних у камері та таборах. Слухачі
нагороджували його щирими оплесками. Недарма, вітаючи лауреата, теж цьогорічний
претендент на цю премію, дивовижний поет Сергій Пантюк сказав: „Якось я завівся з
Віталієм Кличком. На що мені друзі зауважили: ти з глузду з’їхав, це ж чемпіон світу з
боксу! Я їм відповів, що соромно отримати удар від хулігана а від чемпіона не соромно.
Так само мені не соромно програти Олексі Різниківу”. Свою щемливу і високу струну вніс
у проведення дійства в Куцівці і відомий український актор та кінорежисер Олександр
Ігнатуша. Лунали пристрасні і мудрі виступи гостей і господарів свята. Онук геніального
Осьмачки Олександр подякував усім присутнім від імені свого діда за те, що приїхали,
за те, що не забувають.

А тоді був  величний  і  прекрасний храм,   де  хрестили  малого Тодося. Там священик
відслужив  панахиду  за Тодосем Осьмачкою. Потім на  вулиці Тодося   Осьмачки   усі
смакували смачнющі вареники, зліплені руками корінних мешканок села Ніни Гарбар,
Іни Зарицької, Тетяни Махині та інших. А пізніше пригощалися дивним кулішем біля клубу.

Тут же, зі сходів читали свої поезії молоді поети. Олекса Різників, хоч і не дуже молодий,
знову читав свої новіші поезії. Свято пройшло на славу.

Олександр ВІВЧАРИК, Сміла


Далі – світлини із цього свята.








       Адреси організацій Ви зможете
       знайти у розділі "Обласні Організації".
 
       За додатковою інформацією пишіть на:
       info@repressed.org.ua 

       

Наш архів

Громадська організація під назвою Всеукраїнське товариство репресованих (ВТР) заснована на зборах (біля 100 осіб), які відбулися 3.06.1989 просто неба на Львівській площі в Києві (Спілка художників під тиском КГБ у день зборів відмовила в наданні приміщення Будинку художників).

Додаткова інформація

Державна служба з питань інвалідів та ветеранів України